С радостью и гордостью сообщаем, что еще один научный проект наших партнеров ГП "Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии" МОЗ Украины оформился в монографию "ПОЛТАВСЬКИЙ БІШОФІТ – БІОЛОГІЧНА ДІЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ".
Автори: Бабов К.Д., Гуща С.Г., Нікіпелова О.М., Драгомирецька Н.В., Заболотна І.Б., Насібуллін Б.А., Тихохід Л.В., Пирогов А.Я. "Експериментальними дослідженнями доведено, що курс внутрішньошлункового прийому Полтавського бішофіту сприяє активації процесів регенерації слизо-вої оболонки шлунку при її пошкодженні, нормалізовує початкові порушення вуглеводного обміну, функціональний стан серцево-судинної системи та повільно обмежує імунозапальні процеси у суглобах.
При зовнішньому застосуванні у експериментальних тварин показано наявність біологічної активності «Засобу для підвищення активності адаптаційних систем організму», який є преформованим лікувальним засобом, що складається з двох складових — водного розчину Полтавського бішофіту та розчину природного сапропелю.
Застосування Полтавського бішофіту у комплексному лікуванні значно посилює ефективність відновлювальної терапії найбільш розповсюджених категорій захворювань — хворих гастроентерологічного профілю та хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки.
Монографія призначена для широкого кола лікарів (гастроентерологів, імуно-логів, ендокринологів, терапевтів, фізіотерапевтів, кардіологів, лікарів-лаборантів-імунологів), наукових співробітників, студентів медичних вузів тощо, і буде спри-яти у поширенні застосування Полтавського бішофіту — унікального природного лікувального чинника України.
Затверджено на засіданні Вченої Ради ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», м. Одеса (Протокол № 3 від 13.02.2018 р.)"
Рецензенти: Савицький І.В., доктор медичних наук, професор кафедри загальної та кліні-чної патофізіології ім. В.В. Підвисоцького Одеського державного медичного університету Коршняк В.О., доктор медичних наук, провідний науковий співробітник від-ділу нейропсихоенергетики ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України»
Захворювання печінки у всьому світі займають істотне місце серед причин непрацездатності та смертності.
При цьому, відзначається тенденція до зростання захворюваності, особливо хронічними дифузними захворюваннями печінки, найбільш поширеною причиною якої в економічно розвинутих країнах є неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – до 69 % хронічної патології органу, яка набуває все більшого значення в країнах, що розвиваються.
Неалкогольна жирова хвороба печінки є печінковою маніфестацією метаболічного синдрому та реєструється у 76 % осіб з ожирінням, у 50 % хворих на цукровий діабет 2 типу та у 80 % з дисліпідемією.